Землевпорядні та геодезичні роботи

Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності у таких розмірах:

– для ведення фермерського господарства – у розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

– для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;

– для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;

– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, у селищах – не більше 0,15 гектара, у містах – не більше 0,10 гектара;

– для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;

– Для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара. Земельний кодекс України встановлює, що передача земельних ділянок безкоштовно у власність громадян у межах зазначених норм, провадиться один раз за кожним видом використання.

Для того щоб безкоштовно отримати земельну ділянку, громадянину України необхідно здійснити наступні дії:

КРОК 1

Зв’язатися з органом, уповноваженим здійснювати розпорядження земельними ділянками державної чи комунальної власності, із заявою про безоплатне надання земельної ділянки у власність.

Таким органом щодо земель комунальної власності, які переважно розташовані в межах населених пунктів, є відповідна сільська, селищна, міська рада, а щодо земель державної власності, які, як правило, розташовані за межами населених пунктів, є:

– при наданні земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства – Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області,

– при наданні земельних ділянок в інших випадках – райдержадміністрація.

До клопотання Ви повинні додати:

– Викопування з кадастрової карти (плану) (його можна замовити в районному (міському) управлінні земельних ресурсів) або інші графічні матеріали, на яких слід зазначити бажане місце розташування земельної ділянки;

– узгодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, яка перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи в сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);

– копію документа, що засвідчує особу (наприклад, паспорт громадянина України).

За результатами розгляду Вашого звернення, уповноважений орган має ухвалити рішення про надання Вам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати відмову у її наданні.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом влади має бути ухвалене у строк!

Рішення про відмову у наданні Вам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути мотивовано. Підставами відмови відповідно до статті 118 Земельного кодексу України може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно – територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

КРОК 2

Замовити у землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

КРОК 3

Домовитеся із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та уклайте відповідний договір. Будьте уважні під час укладання договору! Обов’язково прочитайте проект договору, а якщо якісь його умови Вам незрозумілі – зверніться до юристів (або родичів, сусідів, знайомих). Типовий договір, форму якого затверджено Кабінетом Міністрів України, Ви зможете знайти на Земельному порталі України zem.ua.

Зверніть увагу на те, щоб у договорі було вказано конкретні терміни виконання робіт! Строк виконання робіт відповідно до законодавства не може перевищувати 6 місяців.

КРОК 4

Землевпорядна організація виконати геодезичні роботи та розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у строки, встановлені договором. Кордони земельної ділянки, за потреби, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та в електронній формі.

Земельний кодекс України встановлює обов’язковість узгодження меж земельної ділянки із власниками та користувачами суміжних ділянок під час проведення кадастрових зйомок. Однак це не означає, що сусід може безпідставно відмовити у такому узгодженні, вимагаючи перенесення кордону на свою користь.

Усі свої вимоги він аргументуватиме та підтвердити. Проект відведення земельної ділянки підлягає узгодженню компетентними органами відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України. У разі якщо надання земельної ділянки планується здійснити за рахунок особливо цінних земель, земель лісового фонду, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягає обов’язковій експертизі, що проводиться Держгеокадастром України .

КРОК 5

Вам слід звернутися до державного кадастрового реєстратора до територіального (районного, міського) органу Держгеокадастру України із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки. Якщо інше не передбачено договором про розробку проекту, до цього органу має звертатися землевпорядна організація.

До заяви додаються:

Копія документа, що засвідчує особу;

Копія документа, що засвідчує повноваження діяти від Вашого імені (договір, довіреність);

Копія документа про надання податкового номера;

Розроблено та погоджено уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документа, а у разі, якщо за проектом проводилася державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи;

Документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації речових земельної ділянки та внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

КРОК 6

Подана Вами заява протягом 14 днів розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу Держгеокадастру в районі (місті), за результатами чого, у разі якщо подані документи складено правильно, а межі ділянки не порушують меж вже зареєстрованих ділянок, державний кадастровий реєстратор реєструє Вашу земельну ділянку у державному земельному кадастрі та видає Вам Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням у ньому кадастрового номера.

КРОК 7

Ви повинні подати до органу, уповноваженого розпоряджатися земельною ділянкою, клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. До клопотання Ви повинні додати:

– Примірник погодженого проекту,

– Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

КРОК 8

Орган, уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою, має ухвалити рішення про затвердження проекту та звернутися до Реєстраційної служби відповідного підрозділу Міністерства юстиції України за місцезнаходженням земельної ділянки із заявою про державну реєстрацію права власності держави або територіальної громади на земельну ділянку.

КРОК 9

Після здійснення державної реєстрації права власності держави або територіальної громади на земельну ділянку, зазначений орган має ухвалити рішення про безоплатну передачу земельної ділянки Вам у власність.

У рішенні обов’язково має бути зазначена площа, місцезнаходження та кадастровий номер земельної ділянки, зазначеної у Вітязі з Державного земельного кадастру.

КРОК 10

Після отримання рішення про безоплатну передачу Вам у власність земельної ділянки, Ви можете на свій вибір:

– подати до Реєстраційної служби заяву про державну реєстрацію Вашого права власності на земельну ділянку,

– Подати вказану заяву через державного кадастрового реєстратора управління земельних ресурсів, в якому Ви отримували Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

До заяви додаються:

Заява про державну реєстрацію (бланк заяви можна завантажити з офіційного сайту Державної реєстраційної служби за адресою: http://www.drsu.gov.ua/show/10163) Копія документа, що засвідчує особу заявника;

Копія реєстраційного номера облікової картки платника податків згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (крім випадків, коли особа за своїми релігійними або іншими переконаннями відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку України);

Документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;

Документ про сплату державного мита (за винятком випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита) Завірена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки, Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

КРОК 11

Подано заяву протягом 14 днів розглядається Державним реєстратором, за результатами чого, у разі якщо подані документи складено правильно, Вам видається Свідоцтво про право власності на земельну ділянку та Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у разі, коли заява подано за Вашим бажанням державним кадастровим реєстратором, вказані документи Ви отримуєте до нього). З цього часу Ваше право власності на земельну ділянку зареєстроване державою

Відповідно до ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, наслідування та інших цивільно-правових угод.

Укладання таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог Земельного кодексу України.

Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження ним.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої її встановлено.

Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

– право проходу та проїзду на велосипеді;

– право проїзду на транспортному засобі наявною дорогою;

– право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

– право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

– право відведення води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

– право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

– право напувати свою худобу з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

– право прогону худоби наявною дорогою;

– право встановлення будівельних лісів та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

– інші земельні сервітути.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом чи рішенням суду.

Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (глава 16 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 132 Земельного кодексу України угоди про перехід права власності на земельні ділянки мають містити:

а) назву сторін (прізвище, ім’я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);

б) вид правочину;

в) предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);

г) документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;

буд) відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;

д) відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);

е) договірну ціну;

е) правничий та обов’язки сторін;

ж) кадастровий номер земельної ділянки;

з) момент переходу права власності на земельну ділянку.

Положенням статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI визначено, що детальний план території – містобудівна документація, яка визначає планувальну організацію та розвиток території.

Його метою є визначення планувальної організації та функціонального призначення, просторової композиції та параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальним планом території визначаються:

˗ принципи планувально-просторової організації забудови;

˗ червоні лінії та лінії регулювання забудови;

˗ функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї або кількох земельних ділянок, розподіл територій відповідно до будівельних норм, державних стандартів та правил;

˗ містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування території;

˗ потреба в підприємствах та установах обслуговування населення, місце їх розташування;

˗ доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

˗ черговість та обсяги інженерної підготовки території;

˗ систему інженерних мереж;

˗ порядок організації транспортного та пішохідного руху;

˗ порядок комплексного благоустрою та озеленення, потреба у формуванні екомережі;

˗ межі прибережних захисних смуг та пляжних зон водних об’єктів (у разі відсутності плану зонування території).

У межах населеного пункту детальний план уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію та розвиток частини території.

У такому разі детальний план розглядається та затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня її подання, а за відсутності плану зонування території – відповідною сільською, селищною, міською радою.

Детальний план може бути розроблений і територію поза населеного пункту. У такому разі план розглядається та затверджується відповідною районною державною адміністрацією в аналогічний термін.

Рішення щодо розробки детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід’ємною частиною детального плану території.

Як і інша містобудівна документація, детальний план території містить у своєму складі як графічні, так і текстові матеріали, які не підлягають експертизі.

За умови відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території можливе внесення змін до детального плану території.

Відсутність затвердженого детального плану території чи плану зонування забороняє передачу (надання) земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб.

Також забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території.

Переведення дачних та садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, до житлових будинків здійснюється органами місцевого самоврядування, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов’язані адміністративно чи територіально.

Власнику або уповноваженій ним особі необхідно подати до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли у сільській раді виконавчий орган не створено, – сільському голові, заяву за формою 1, до якої додаються:

˗ копія документа про право власності на дачний або садовий будинок, завірена в установленому порядку;

˗ письмову згоду співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в житловий; ˗ звіт про проведення технічного огляду дачного або садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам за формою 2.

Технічний огляд дачного або садового будинку проводиться без застосування обладнання для визначення характеристик конструкцій та виконання розвідувальних робіт, на підставі укладеного договору підприємством, у якого працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію в відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури».

Протягом місяця з дня подання документів органи місцевого самоврядування ухвалюють рішення про переведення дачного або садового будинку в житловий будинок або про відмову в такому перекладі

Прийняття рішення про відмову в переведенні дачного або садового будинку в житловий будинок допускається за наявності хоча б однієї з таких підстав:

˗ неподання відповідних документів зазначених вище;

˗ виявлення у поданих документах недостовірних відомостей;

˗ встановлення невідповідності дачного чи садового будинку вимогам державних будівельних норм, зазначених у розділі I (обов’язковий) результатів технічного огляду звіту про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку (форма 2).

У триденний термін з дня прийняття рішення про переведення дачних та садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, до житлових будинків місцева рада видає або надсилає власнику рекомендованим листом з описом вкладення рішення про переведення дачного чи садового будинку до житлового будинку із зазначенням його адреси (рішення про відмову у перекладі разом із поданими документами).

Рішення про переведення є підставою для внесення відповідних змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у порядку, визначеному законодавством.

Слід зазначити, що у разі відмови в переведенні дачного або садового будинку в житловий будинок власник має право повторно подати зазначені вище документи після усунення причин, що стали підставою для ухвалення такого рішення.

При переведенні дачних та садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, до житлових будинків слід керуватися Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321 «Про затвердження Порядку переведення дачних та садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, до житлових будинків» .

Переведення дачних та садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, до житлових будинків здійснюється органами місцевого самоврядування, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов’язані адміністративно чи територіально.

Власнику або уповноваженій ним особі необхідно подати до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли у сільській раді виконавчий орган не створено, – сільському голові, заяву за формою 1, до якої додаються:

˗ копія документа про право власності на дачний або садовий будинок, завірена в установленому порядку;

˗ письмову згоду співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в житловий; ˗ звіт про проведення технічного огляду дачного або садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам за формою 2.

Технічний огляд дачного або садового будинку проводиться без застосування обладнання для визначення характеристик конструкцій та виконання розвідувальних робіт, на підставі укладеного договору підприємством, у якого працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію в відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури».

Протягом місяця з дня подання документів органи місцевого самоврядування ухвалюють рішення про переведення дачного або садового будинку в житловий будинок або про відмову в такому перекладі

Прийняття рішення про відмову в переведенні дачного або садового будинку в житловий будинок допускається за наявності хоча б однієї з таких підстав:

˗ неподання відповідних документів зазначених вище;

˗ виявлення у поданих документах недостовірних відомостей;

˗ встановлення невідповідності дачного чи садового будинку вимогам державних будівельних норм, зазначених у розділі I (обов’язковий) результатів технічного огляду звіту про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку (форма 2).

У триденний термін з дня прийняття рішення про переведення дачних та садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, до житлових будинків місцева рада видає або надсилає власнику рекомендованим листом з описом вкладення рішення про переведення дачного чи садового будинку до житлового будинку із зазначенням його адреси (рішення про відмову у перекладі разом із поданими документами).

Рішення про переведення є підставою для внесення відповідних змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у порядку, визначеному законодавством.

Слід зазначити, що у разі відмови в переведенні дачного або садового будинку в житловий будинок власник має право повторно подати зазначені вище документи після усунення причин, що стали підставою для ухвалення такого рішення.

При переведенні дачних та садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, до житлових будинків слід керуватися Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321 «Про затвердження Порядку переведення дачних та садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, до житлових будинків» .